Ponad 700 dni…
czyli Jak zmieniło się moje życie zawodowe?
Doświadczenia Kobiet Migrantek z Ukrainy w Polsce.
06.04.2024
PL/UA
Dziś dotykamy tematu, który dla wielu nowych mieszkanek Warszawy jest trudny. Temat życia zawodowego w nowym kraju, to coś co spędza sen z powiek wielu osobom. Budowanie nowej mapy zawodowej, szukanie nowych rozwiązań, nowych ścieżek, aby jak najlepiej wykorzystać swoje kompetencje społeczno-zawodowo nie jest łatwo. Nie zawsze jest możliwość pozostania na tej samej dobrej i preferowanej pozycji zawodowej, a jeśli nie pracujesz w zawodzie twoja pozycja społeczna spada a Twój świat ulega destrukcji jak domek z kart. Wpływ na tę sytuację ma wiele czynników wewnętrznych i zewnętrznych na które nie zawsze mamy realny wpływ.
Polska, jako kraj o bogatej historii migracyjnej, od lat przyciąga ludzi z różnych zakątków świata. Jak wiemy, początek pełnoskalowej inwazji Rosji na Ukrainę w 2022 roku spowodował gwałtowną migrację przede wszystkim kobiet z dziećmi, które przyjechały do obcego kraju i zaczęły budować od początku swoje życie społeczno-zawodowe.
Mam na imię Kateryna i do rozmowy zaprosiłam trzy panie z Ukrainy, które przyjechały do Polski podczas pełnej agresji Rosji. Serdecznie zapraszam do przeczytania prawdziwych historii naszych bohaterek.
Historia Anny
K: Co robiłaś w Ukrainie, jaką miałaś przed sobą karierę zawodową?
A: „Z zawodu jestem pielęgniarką, na Ukrainie pracowałam w szpitalu jako pielęgniarka a później jako asystentka stomatologiczna.”
K; Kiedy przyjechałaś do Polski i dlaczego?
A: „Przyjechałam do Polski razem z moim młodszym synem 16 marca 2022 roku, po rozpoczęciu wojny.”
K: Jakie były Twoje pierwsze doświadczenie zawodowe w Polsce?
A: „Moją pierwszą pracą w Polsce była myjnia tramwajowa, to pierwsza praca jaką mnie zaproponowano. Zgodziłam się natychmiast, potrzebowałam być zajętą, żebyś nie mieć czasu na przeżywania i łzy. Tam, też i uczyłam się języka polskiego z kolegami z którymi utrzymuję kontakt do tej pory oaz miałam możliwość w tej pracy słuchać kurs języka polskiego medycznego za pomocą słuchawek. Już po pół roku znalazłam pracę w gabinecie stomatologicznym i nauczyłam się wszystkich specjalistycznych słówek po polsku.”
K: Co w etapie zdobywania doświadczenia zawodowego w Polsce było najtrudniejsze?
A: „Dla mnie to oczywiście polski język”.
K: Co pomogło ci w procesie poszukiwania pracy i zdobycia nowej pozycji zawodowej?
A: „Oczywiście profesjonalne CV, a także wsparcie, motywacja i staż z FISE. Dzięki determinacji i wsparciu, zaczęłam czuć się coraz bardziej pewnie w swojej nowej rzeczywistości.”
K: Co uważasz/ myślisz o rynku pracy w Polsce?
A: „Myślę, że w Polsce jest wystarczająco dużo pracy, aby zaspokoić wszystkie gusta, jeśli masz ochotę pracować, to praca zawsze się znajdzie”.
K: Co chciałabyś rekomendować dla osób z Ukrainy, które szukają obecnie zatrudnienia?
A: „Chciałabym polecić naukę języka, uczestnictwo w kursach zawodowych i dążenie do celu bez poddawania się”.
Historia Marii
K: Co robiłaś w Ukrainie, jaką miałaś przed sobą karierę zawodową?
M: „Całe życie mieszkałam na Ukrainie, aż wydarzenia z 24 lutego 2022 roku radykalnie zmieniły moje życie i życie mojej rodziny. Pomyślnie ukończyłam swoją ścieżkę edukacyjną, otrzymując czerwony dyplom w szkolnictwie wyższym i wykładałam na uniwersytecie. Od drugiego roku zaczęłam pracować w systemie szkolnictwa wyższego, a po ukończeniu studiów realizowałam się w dziedzinie „public relations”. Moja kariera rozwijała się w strukturach państwowych i dużych firmach prywatnych w takich jak górnictwo węglowe, energetyka, przemysł chemiczny i budowa maszyn. Przeszłam drogę od specjalisty do kierownika działu rozwoju komunikacji i kultury korporacyjnej. Z powodzeniem obroniłam pracę doktorską z zakresu socjologii komunikacji.”
K: Kiedy przyjechałaś do Polski i dlaczego?
M: „Przeprowadzka do Polski na początku marca 2022 roku była wymuszoną decyzją podjętą po rozpoczęciu masowej inwazji Rosji na nasz kraj”.
K: Jakie były Twoje pierwsze doświadczenie zawodowe w Polsce?
M: „Moje pierwsze doświadczenie zawodowe w Polsce było związane z pracą fizyczną – sprzątaniem, co było dla mnie nieoczekiwanym. Ale zdając sobie sprawę, że otwiera się nowa strona mojego życia, przerzedłam przez ciernistą ścieżkę, na której pokonałam wewnętrzne sprzeczności i zaakceptowałam to wyzwanie na co dzień. Najważniejsze jest dla mnie bezpieczeństwo mojej rodziny. Nauczyłam się doceniać każdy krok na tej drodze. Oczywiście było ciężko, ale cenne było to, że ludzie wokół mnie byli zawsze gotowi do pomocy i wsparcia.
Jednocześnie aktywnie poszukiwałam pracy, w której mogłabym wykorzystać swoją wiedzę i doświadczenie zawodowe, choć ponownie napotykałam trudności ze względu na konieczność znajomości języka polskiego i angielskiego.
W ten sposób po raz pierwszy trafiłam do Fundacji Inicjatyw Społeczno-Ekonomicznych, która udzieliła mi nieocenionego wsparcia. Dzięki uważności i indywidualnemu podejściu pracowników opracowany został program nauki języka obcego, który otworzył przede mną nowe perspektywy i pomógł zaadaptować się w nowym środowisku zawodowym.”
K: Co w etapie zdobywania doświadczenia zawodowego w Polsce było najtrudniejsze?
M: „Najtrudniejszą częścią procesu adaptacji do życia zawodowego w Polsce było pokonanie bariery językowej. Jednak dzięki wysiłkom i wsparciu ludzi wokół mnie udało mi się pokonać tę przeszkodę.”
K: Co pomogło ci w procesie poszukiwania pracy i zdobycia nowej pozycji zawodowej?
M: „Moja wytrwałość, chęć nauki i rozwoju pomogły mi w poszukiwaniu pracy. Odbyłam kilka rozmów kwalifikacyjnych w dużych międzynarodowych firmach, ale nadal szukam przyzwoitej pracy i nadal doskonalę swoje języki obce (komunikując się z native speakerami, uczęszczając w kursach online i offline, badając rolę komunikacji w europejskich firmach)”.
K: Co uważasz/ myślisz o rynku pracy w Polsce?
M: „Mogę powiedzieć o rynku pracy w Polsce, że jest to złożona przestrzeń z wieloma możliwościami, ale także pewnymi wyzwaniami, szczególnie dla nowo przybyłych uchodźców. Znajomość języka polskiego i angielskiego oraz gotowość do adaptacji odgrywają kluczową rolę w udanej integracji na tym rynku.”
K: Co chciałabyś rekomendować dla osób z Ukrainy, które szukają obecnie zatrudnienia?
M: „Moim rodakom, którzy obecnie szukają pracy w Polsce, polecam skupienie się na nauce języków obcych, aktywne poszukiwanie wsparcia w lokalnych fundacjach, bycie otwartym na nowe możliwości i gotowym na zmiany w życiu zawodowym, a także aktywne uczestniczyć w networkingu i szkoleniach. Te kroki pomogą przezwyciężyć początkowe trudności i otworzą nowe horyzonty możliwości.
Historia Tetiany
K: Co robiłaś w Ukrainie, jaką miałaś przed sobą karierę zawodową?
T: „Miałam pracę, bardzo dobrą, zajmowałam się kontrolą jakości i bezpieczeństwa żywności.”
K: Kiedy przyjechałaś do Polski i dlaczego?
T: „Przyjechałam do Polski po wybuchu wojny 05.03.2022, ratowałam życie mojego dziecka oraz swoje”
K: Jakie były Twoje pierwsze doświadczenie zawodowe w Polsce?
T: „Najpierw pracowałam jako wolontariuszka pomagałam uchodźcom z Ukrainy a potem pracowałam w Urzędzie dzielnicy jako pracownik do pomocy z ludźmi z Ukrainy”.
K: Co w etapie zdobywania doświadczenia zawodowego w Polsce było najtrudniejsze?
T: „Najtrudniejsze było nauczyć się języka polskiego”.
K: Co pomogło ci w procesie poszukiwania pracy i zdobycia nowej pozycji zawodowej?
T: „Chęć i dużo pracy nad sobą oraz nacisk nad nauką języka”
K: Co uważasz/ myślisz o rynku pracy w Polsce?
T: „Bardzo trudno znaleźć odpowiednej pracy i odpowiednie płaconej”
K: Co chciałabyś rekomendować dla osób z Ukrainy, które szukają obecnie zatrudnienia?
T: „Dużo pracować nad nauką języka, mieć dodatkowo ukończone kursy lub szkolenia w swoim zawodzie.”
Te trzy historie są tylko małą próbką z wielu doświadczeń, które spotykają kobiety migrantki w Polsce. Niektóre z nich to historie sukcesu, inne to walka i wyzwania. Każda z tych historii ma wspólny mianownik – siłę, determinację i wolę do działania.
Kobiety migrantki przywożą ze sobą nie tylko swoje doświadczenia i umiejętności, ale także swoje marzenia i nadzieje. Są integralną częścią społeczeństwa i wnoszą cenny wkład w rozwój nowego kraju. Dlatego też ważne jest, abyśmy zrozumieli ich historie, wysłuchali ich głosu i dali szansę na ciekawe i rozwojowe pozycje zawodowe.
Wspólnie możemy tworzyć lepszą przyszłość dla wszystkich – niezależnie od tego, skąd pochodzimy.
Artykuł przygotowała: Kateryna Bezkrovna
Doradczyni zawodowa z własnym doświadczeniem migracyjnym, licencjonowana trenerka metody Spadochron do odkrywania potencjału zawodowego osób bezrobotnych, poszukujących pracy, planujących karierę bądź zmieniających zawód. Prawniczka specjalizująca się w legalizacji pobytu w szczególności osób z Ukrainy oraz własności intelektualnej. Wolontariuszka a od 2022 roku współpracowniczka FISE. Prowadzi wsparcie w procesie legalizacji Ukraińców dla wielu firm w Polsce. Doświadczenie prawne zdobyła w sądzie w UA i kancelarii prawnej w PL, jedocześnie zajmowała się bezpośrednią obsługą klienta w PL. W projektach aktywizacyjnych zajmuje się przed wszystkim pierwszym kontaktem z klientami, udzielając informacji o rynku pracy, pomoc przy pisaniu CV i kontakcie z pracodawcami, jedocześnie aktywnie prowadzi sesje indywidualne poszerzając perspektywy klientów w poszukiwania swojego miejsca pracy w nowym kraju, zajmuje się wsparciem w procesie nostryfikacji dokumentów i legalizacji.
Понад 700 днів…
Як змінилося моє професійне життя? Досвід жінок-мігранток з України в Польщі.
06.04.2024
Сьогодні ми торкнемося теми, яка є складною для багатьох нових мешканок Варшави. Тема трудового життя в новій країні – це те, що не дає спокою багатьом. Вибудовувати нову професійну карту, шукати нові рішення, нові шляхи для найкращого використання своїх соціально-професійних компетенцій – нелегко. Не завжди виходить залишатися на тій самій хорошій і бажаній посаді, і якщо ви не працюєте за фахом, ваша соціальна позиція знижується, а ваш світ руйнується, як картковий будиночок. На цю ситуацію впливає багато внутрішніх і зовнішніх факторів, на які ми не завжди маємо реальний вплив.
Польща, як країна з багатою міграційною історією, протягом багатьох років приваблювала людей з усіх куточків світу. Як ми знаємо, початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році призвів до стрімкої міграції, особливо жінок з дітьми, які приїхали в чужу країну і почали будувати своє соціально-професійне життя з нуля.
Мене звати Катерина, і я запросила трьох жінок з України, які приїхали до Польщі під час повномасштабної російської агресії, приєднатися до розмови. Я щиро запрошую вас прочитати правдиві історії наших героїнь.
Історія Анни
К: Чим ви займалися в Україні, яка кар’єра у вас була до цього?
А: „За фахом я медсестра, в Україні працювала в лікарні медсестрою, а потім асистентом стоматолога”.
К: Коли Ви приїхали до Польщі і чому?
А: „Я приїхала до Польщі разом з молодшим сином 16 березня 2022 року, після початку війни”.
К: Яким був Ваш перший досвід роботи в Польщі?
А: „Моя перша робота в Польщі була на мийці трамвайних вагонів, i це була перша робота, яку мені запропонували. Я одразу погодилася, мені потрібно було бути зайнятою, тому не було часу на роздуми і сльози. Там же я вивчила польську мову з колегами, з якими досі підтримую зв’язок, і на цій же роботі я мала змогу слухати курс медичної польської мови в навушниках. Вже через півроку я знайшла роботу в стоматологічній клініці і вивчила всю спеціалізовану лексику польською мовою”.
К: Що було найскладнішим на етапі працевлаштування в Польщі?
А: „Для мене це була, звичайно, польська мова”.
К: Що допомогло Вам у процесі пошуку роботи та отримання нової професійної позиції?
А: „Звичайно, професійне резюме, а також підтримка, мотивація та стажування у FISE. Завдяки рішучості та підтримці я почала відчувати себе все більш впевнено в моїй новій реальності”.
К: Що ви думаєте/думали про ринок праці в Польщі?
А: „Я думаю, що в Польщі є достатньо роботи на будь-який смак, якщо ви відчуваєте бажання працювати, роботу завжди можна знайти”.
К: Що б Ви хотіли порадити людям з України, які зараз шукають роботу?
А: „Я б порадила вчити мову, відвідувати професійні курси та йти до своєї мети, не здаючись”.
Історія Марії
К.: Чим ви займалися в Україні, яка кар’єра у вас була до цього?
М: „Я прожила в Україні все своє життя, поки події 24 лютого 2022 року докорінно не змінили моє життя і життя моєї родини. Я успішно завершила свій освітній шлях, отримавши червоний диплом про вищу освіту. З другого курсу я почала працювати в системі вищої освіти, а після закінчення навчання продовжила кар’єру в галузі „зв’язків з громадськістю”. Моя кар’єра розвивалася в державних структурах і великих приватних компаніях у таких галузях, як видобуток вугілля, енергетика, хімічна промисловість і машинобудування. Я пройшла шлях від спеціаліста до керівника відділу розвитку комунікацій та корпоративної культури. Успішно захистила докторську дисертацію з соціології комунікації”.
К: Коли ви приїхали до Польщі і чому?
М: „Переїзд до Польщі на початку березня 2022 року був вимушеним рішенням, прийнятим після початку масового вторгнення Росії в нашу країну”.
К: Коли ви приїхали до Польщі і чому?
М: „Переїзд до Польщі на початку березня 2022 року був вимушеним рішенням, прийнятим після початку масового вторгнення Росії в нашу країну”.
К: Яким був Ваш перший досвід роботи в Польщі?
М: „Мій перший досвід роботи в Польщі був пов’язаний з фізичною працею – прибиранням, що було несподівано для мене. Але розуміючи, що відкривається нова сторона мого життя, я пройшла тернистий шлях, де долала свої внутрішні протиріччя і щодня приймала виклик. Найголовніше для мене – це безпека моєї родини. Я навчилася цінувати кожен крок на цьому шляху. Звичайно, було важко, але цінним було те, що люди, які мене оточували, завжди були готові прийти на допомогу і підтримати.
Паралельно я активно шукала роботу, де могла б застосувати свої знання та досвід роботи, хоча знову зіткнулася з труднощами, пов’язаними з необхідністю володіти польською та англійською мовами.
Так я вперше потрапила до Фунду соціально-економічних ініціатив, який надав мені неоціненну підтримку. Завдяки уважності та індивідуальному підходу співробітників була розроблена програма вивчення іноземної мови, яка відкрила для мене нові перспективи та допомогла адаптуватися в новому професійному середовищі”.
К: Що було найскладнішим на етапі набуття досвіду роботи в Польщі?
М: „Найскладнішим в адаптації до трудового життя в Польщі було подолання мовного бар’єру. Однак завдяки зусиллям і підтримці людей, які мене оточували, мені вдалося подолати цю перешкоду”.
К: Що допомогло Вам у процесі пошуку роботи та здобуття нової професійної позиції?
М: „У пошуку роботи мені допомогла моя наполегливість, бажання вчитися і розвиватися. Я пройшла кілька співбесід у великих міжнародних компаніях, але все ще шукаю гідну роботу і продовжую вдосконалювати свої знання іноземних мов (спілкування з носіями мови, відвідування онлайн та офлайн курсів, дослідження ролі комунікації в європейських компаніях)”.
К: Що ви думаєте/відчуваєте про ринок праці в Польщі?
М: „Що я можу сказати про ринок праці в Польщі, так це те, що це складний простір з багатьма можливостями, але також і деякими викликами, особливо для новоприбулих біженців. Знання польської та англійської мов і готовність адаптуватися відіграють ключову роль в успішній інтеграції на цьому ринку”.
К: Що б ви хотіли порадити людям з України, які зараз шукають роботу?
М: „Моїм співвітчизникам, які зараз шукають роботу в Польщі, я б порекомендувала зосередитися на вивченні мови, активно шукати підтримки у місцевих фондах, бути відкритими до нових можливостей і готовими до змін у своєму професійному житті, а також брати активну участь у нетворкінгу та навчанні. Ці кроки допоможуть подолати початкові труднощі та відкриють нові горизонти можливостей.
Історія Тетяни
К.: Чим ви займалися в Україні, яка кар’єра у вас була до цього?
Т.: „У мене була робота, дуже хороша, я займалася контролем якості та безпекою харчових продуктів”.
К: Коли ви приїхали до Польщі і чому?
Т.: „Я приїхала до Польщі після початку війни 05.03.2022 р., я рятувала життя своєї дитини і своє власне”.
К: Яким був Ваш перший досвід роботи в Польщі?
Т: „Спочатку я працювала волонтером, допомагаючи біженцям з України, а потім працювала в районному управлінні як працівник з підтримки людей з України”.
К: Що було найскладнішим на етапі набуття досвіду роботи в Польщі?
Т.: „Найважче було вивчити польську мову”.
К.: Що допомогло Вам у процесі пошуку роботи та отримання нової професійної позиції?
Т: „Бажання і багато роботи над собою, а також акцент на вивченні мови”.
К: Що Ви думаєте/думали про ринок праці в Польщі?
Т: „Дуже важко знайти підходящу роботу, яка б належно оплачувалася”.
К: Що б Ви хотіли порадити людям з України, які зараз шукають роботу?
Т: „Багато працювати над вивченням мови, пройти додаткові курси або навчання за фахом”.
Ці три історії – лише невелика вибірка з багатьох випадків, з якими стикаються жінки-мігрантки в Польщі. Деякі з них – історії успіху, інші – боротьби та викликів. Кожна з цих історій має спільний знаменник – силу, рішучість і волю до дії.
Жінки-мігрантки приносять із собою не лише свій досвід і навички, але й мрії та сподівання. Вони є невід’ємною частиною суспільства і роблять цінний внесок у розвиток своєї нової країни. Тому важливо, щоб ми розуміли їхні історії, прислухалися до їхніх голосів і давали їм можливість займати цікаві та розвиваючі професійні позиції.
Разом ми можемо створити краще майбутнє для всіх – незалежно від того, звідки ми родом.
Катерина Безкровна:
Кар’єрний консультант з власним міграційним досвідом, ліцензований тренер методу „Spadochron” для розкриття кар’єрного потенціалу безробітних, шукачів роботи, тих, хто планує кар’єру або змінює кар’єру. Юрист, що спеціалізується на легалізації проживання, зокрема для осіб з України та інтелектуальної власності. Волонтерка, а з 2022 року працівниця FISE. Надає підтримку в процесі легалізації українців для багатьох компаній у Польщі. Здобула Юридичний досвід здобула у суді в Україні та юридичній фірмі в РП, водночас займалася безпосереднім обслуговуванням клієнтів у РП. У проектах займається переважно першим контактом з клієнтами, наданням інформації про ринок праці, допомогою у написанні резюме та контактах з роботодавцями, водночас активно проводить індивідуальні сесії, які розширюють перспективи клієнтів у пошуку роботи в новій країні, надає підтримку в процесі нострифікації та легалізації документів.
Projekt «Punkt Informacji Zawodowej dla Cudzoziemców 2» realizuje Fundacja Inicjatyw Społeczno-Ekonomicznych. Projekt współfinansuje m.st. Warszawa.